Н.Моисеева - Время в нас и время вне нас

Название:
Время в нас и время вне нас
Автор:
Форматы:
PDF
FB2
DJVU
Размер:
2.92 КБ
48
Скачать
Розгляд будь-якого предмета вимагає для початку прояснити, а що ж це за річ, тобто дати визначення поняття. Для часу такого визначення не існує, хоча з сивої давнини кращі розуми билися над цим питанням. У індуїстської логіці Навья-иьяя час визнається одиничної, безформною і вічної субстанцією. Всі перебуває безпосередньо в часі, через тимчасове ставлення. У цьому сенсі час подібно з простором, який також є місце всіх об'єктів. Китайські мислителі виклали цю зв'язок в вислів: «Час высверлило в Хаосі сім отворів, і сталася Всесвіт». Зазвичай час пов'язують з рухом або пояснюють через рух, як, наприклад, це зробив великий грецький мислитель Аристотель (384-322 до н. е.). Він вважав, що «час не є рух, але і не існує без руху», «час не є рух (саме по собі), але є їм, оскільки рух укладає в собі число». Мислитель християнської епохи Августин Блаженний (354-430), розміркував дуже раціонально (так, наприклад, він вважав: диво не суперечить законам природи, а тільки нашим уявленням про них), констатував, що він розуміє, що таке час тільки до тих пір, поки його не питають, що ж це таке. Великий математик Ісаак Ньютон (1642-1727) висунув поняття «абсолютного, істинного математичного часу», проте відзначив: той час, який ми можемо реально виміряти,- це тільки наближення до дійсного часу, оскільки в вимірах заважають випадкових обставин, від яких остаточно ніяк не позбутися і які можна тільки прагне звести до мінімуму. Інший великий математик - Н. І. Лобачевский (1792 - 1856), що створив неэвклидову геометрію,- розглядав час як рух, який вимірює інший рух. І донині ми, за висловом Ф. Енгельса, «знаємо, що таке час, метр, але не знаємо, що таке час і простір!» (Маркс К., Енгельс Ф. Соч. 2-е изд., т. 20, з. 550)..